загрузка...

Економічна модель взаємодії господарського суб´єкта АПК із зовнішнім середовищем

Кіктєв І.П., Рисін Р.О.

Трансформаційний період розвитку економіки країни загострює питання ефективного виробництва аграрної продукції в умовах ринкової поведінки усіх учасників регіонального господарства, включаючи державні органи влади та управління. Державне втручання простежується за всіма етапами реформування економічного простору і спрямовується на всебічне, комплексне, раціональне господарювання. Регіон визначається складовою частиною території країни, характеризується унікальною виробничою спеціалізацією і відрізняється певним поєднанням ознак або чинників виробництва (географічних, екологічних, соціально-економічних, національно-демографічних тощо), тому необхідні індивідуальні підходи до розв´язання завдань управління виробництвом.

Вивченню проблем регіонального розвитку та налагодження виробництва в сфері АПК присвячено багато праць вітчизняних вчених, які закладають фундаментальну основу наукового дослідження. Однак трансформаційні події видозмінюють загальні та конкретні чинники господарювання в цій галузі, тому вимагають ретельнішої уваги щодо вивчення характеру сільськогосподарських виробничих систем в умовах ринку2. Зокрема, дієвим важелем підтримки національних сільгоспвиробників може стати досвід спрямування зусиль функціональних утворень державних органів на місцях (ФУДО) щодо забезпечення умов їхнього ефективного функціонування. Доцільним також є узагальнення досвіду співпраці СПД та ФУДО з приводу найцікавіших активів АПК, наприклад, земельних ділянок, переведення розмаїття фінансово-економічних сценаріїв взаємодії у формальну площину нормативів моделей оцінки.

Метою статті є моделювання сучасних відносин сільгоспвиробників і державних органів з використанням загальновизначених категорій та понять наукового дослідження, а також розробка рекомендацій з подальшого удосконалення взаємодії державних і приватних осіб в АПК на користь суспільних потреб.

Перехрещення фінансово-економічних інтересів національних та іноземних виробників сільськогосподарської продукції — суб´єктів підприємницької діяльності (СПД) - відбувається на тлі державних зусиль щодо подолання негативних явищ соціально-економічного змісту. Кожен регіон успадкував від командно-адміністративної системи господарювання певний економічний потенціал, який нерозривно пов´язаний із ресурсним забезпеченням території. Тому ефективність сільськогосподарського виробництва у регіоні залежить від спільної взаємодії СПД та державних органів.

Аналіз умов виробничої діяльності передбачає розгляд зовнішнього середовища навколо СПД — умов господарювання, факторів виробництва, регіональних особливостей тощо. З метою аналізу зовнішнього середовища підприємства АПК можна використовувати апарат математичного моделювання. Побудову математичної моделі можливо проводити за будь-яким чинником, що визначається як істотний для цього виду аграрного виробництва, а також за кількома чинниками водночас. Як чинник зовнішнього середовища, який стає предметом моделювання, пропонується розглянути процедуру оподаткування доходів від сільськогосподарського виробництва.

При цьому модель впливу зовнішніх чинників будується на явищі корупції в податкових органах, яке присутнє в будь-якій економіці, що розвиватиметься. У сфері АПК це явище також набуває розповсюдження. В корупційні стосунки входять особи — платники податків та аудитори — співробітники контролюючих систем, що покликані відстежувати правильність обчислення й сплати обов´язкових зборів і платежів до бюджету. Завдяки корупційним підходам аудитори взаємодіють із платником податків за умови врахування особистих економічних інтересів шляхом невірної фіксації доходу сільгоспвиробника на користь економічних інтересів суб´єкта агропромислового виробництва. Модель розглядає ситуацію, коли зустрічні інтереси реалізуються у формі відмови контролюючого ФУДО від проведення фінансової перевірки СПД. У випадку відсутності взаємодії представники ФУДО не ставлять за мету відмову від такої перевірки.

Особливості сільськогосподарського виробництва - віддаленість від ФУДО, незначна концентрація виробничих елементів навколо управлінського ядра, яке відповідає за облік продукції та правильне її оподаткування тощо, обумовлюють специфіку взаємодії таких СПД з державою. Але якщо будь-які перевірки провадитимуться, можливість встановлення корупційних стосунків призводить, насамперед, до підвищення матеріальних витрат з боку СПД за аудит.

У моделі Ог?Л/ існує два можливих рівня доходів: іь й Ін, де 0 < іь < Ін. Дохід — це випадкова величина, що незалежно розподілена між платниками податків. З імовірністю /я/ обраний СПД одержує високий дохід, з імовірністю (1 -Я) — низький. Дохід, що декларується з боку СПД, повинен дорівнювати або ін, або іь. Можливою є така ситуація, коли СПД із доходом іь декларує саме таку величину, але СПД із доходом ін, також може декларувати величину іь. Ставки податку на високий та низький дохід відповідно становлять Т та Тн, де 0 < Т < Тн. Штрафні санкції за приховування власного доходу від виробництва дорівнюють величині Р такій, що Р > 0.

Якщо суб´єкт АПК задекларував низький дохід, контролююче ФУДО може провести його перевірку на відповідність цих даних. Ціна аудиту приймається за величину /с/ таку, що (Тн — Ть + Р) > с > 0. В результаті перевірки СПД, який приховує дохід ін, він буде обов´язково виявлений.

Нехай а - імовірність збереження високого рівня доходу, а в - імовірність перевірки задекларованої величини низького доходу сільськогосподарського виробництва. При цьому припускаємо, що усі гравці є нейтральними до ризику, але платники податків максимізують очікуваний дохід, а контролюючі ФУДО — очікуваний прибуток за відрахуванням видатків на проведення аудиту.

Якщо величина с > я(Тн — Т + Р), тоді єдиною Неш-рівновагою гри буде умова: а* = 1, в* = 0.

У випадку, якщо с > я (Тн — Т + Р), тоді єдиною Неш-рівновагою гри буде умова:

а* = (1 -д)е/д(Тнь + і -а),Р* = (Тнь)І(ТНь + F)

Досить розповсюдженою схемою взаємодії із суб´єктами АПК є випадок, коли ревізор з метою досягнення особистого інтересу може приховувати реальні результати перевірки, наприклад, не надавати інформацію про виявлення несумлінного платника — учасника аграрного ринку. При цьому в моделі виникає показник невірного доходу як від додаткового нарахування різниці між доходами (Тн — Ть), так і від штрафу за приховування доходу Р. Але з певною імовірністю обидва порушники можуть бути виявленими. В такому випадку вони змушені будуть понести додаткові витрати.

Модель враховує реальні умови співпраці суб´єктів аграрного комплексу та представників ФУДО, що склалися протягом останнього часу. Тобто деякі представники ФУДО мають власний інтерес, тоді як інші — не займаються реалізацією такого інтересу. Водночас одні платники податків — суб´єкти АПК - можуть висловлювати бажання до вирішення спірних питань з податківцями, тоді як інші — ні.

В умовах корупційного розвитку подій передбачається, що у - частка від суми штрафу й додаткового податку (Тн + Ть + Р), яка спрямовується на матеріальне заохочення представника ФУДО. При цьому КА — можливе покарання за коруп-ційні дії аудитора у випадку встановлення його недобросовісних дій (ця інформація прихована від інших гравців). Також КТ — санкція у матеріальному вигляді, яку одержує платник податку, якщо факт змови з представником ФУДО стає розкритим (ця інформація також невідома іншим гравцям моделі). Залишається визначити імовірність — розкриття змови.

Зробивши кілька припущень щодо імовірності приховування (не приховування) доходу з боку суб´єкта АПК, на схильність представників ФУДО щодо участі в корупційних діях, треба виділити усі комбінації дуальних відносин „суб´єкт — ФУДО", можна одержати різні варіації рівноваги моделі та відповідні найбільш правильні рішення для учасників гри, що відображатимуть їхні економічні цілі в аграрному виробництві: активізація обраного суб´єкта АПК, пригнічення його діяльності, повне припинення господарської діяльності на певний час (на певній території), нейтральне ставлення щодо існування цього суб´єкта на аграрному ринку.

Запропонована модель досліджує статистику рівноваги для випадку однакової імовірності конфлікту внаслідок реалізації власного економічного інтересу між представником ФУДО та усіма недобросовісними суб´єктами АПК. Спрощення розрахунків досягається за рахунок розподілу величини покарання за прояв недобросовісної поведінки з боку аграріїв — платників податку. При цьому існує єдина „емпірична" рівновага із чотирьох конкретних типів. Рівноваги мають такі властивості: освічені працівники ФУДО найчастіше не проводять взагалі будь-які перевірки; у випадку фінансової перевірки її вартість зростатиме за умови участі більш досвідченого фахівця від ФУДО — „наївна" рівновага; зрівняння „емпіричної" та „наївної" рівноваги з простою моделлю ОГ?Л/ простежується у випадках, коли жоден із суб´єктів аграрного ринку не входить до корупційних стосунків із представниками ФУДО.

У моделі показано, що існування корупційних проявів дає можливість підтримувати таку рівновагу, коли усі доходи сільгоспвиробника проходять фінансовуперевірку. Запропонована модель розширює гральну модель Ог?Л/ (Грайєтза, Рейнганума та Уайльда) завдяки включенню до неї можливостей прояву коруп-ційних явищ у контрольній системі. Якщо певна кількість аудиторів у складі ФУ-ДО працює з урахуванням особистих інтересів, виникає ситуація, коли зростання податкових ставок чи розмірів штрафу знижує можливі податкові находження до бюджету.

Непередбачуваність зовнішнього середовища аграрного сектору економіки змушує суб´єктів АПК озброюватися сучасними засобами адаптації, вчасно формувати власні вимоги щодо зовнішнього середовища та вміло прогнозувати його вплив на власне господарство. Інформація, якою володіє більшість ФУДО, є цікавим матеріалом для прийняття стратегічних рішень вітчизняними товаровиробниками в аграрній сфері. Формалізація процедури співпраці аграрних виробників і ФУДО шляхом застосування моделі рівноваги спрощує процедуру прийняття рішень, звужує кількість варіантів взаємодії, скорочує затрати часу та зберігає матеріальні ресурси на користь національного товаровиробника. Доцільним у подальшому є вивчення статистики перевірок аграрних виробників і виявлення варіантів взаємодії СПД із ФУДО.