загрузка...

Теоретичні засади стратегічного планування виробництва і переробки сільськогосподарської продукції

Мармуль Л.О.

Розвиток України як суверенної держави об´єктивно зумовив необхідність переведення соціально-економічних відносин на принципово нові — ринкові. Вже минуло 17 років як, в аграрному секторі економіки почали проявлятися масштабні й різнопланові соціально-економічні процеси та явища, які згодом одержали певну правову базу і назву аграрної реформи. Однак, донині не завжди послідовні, фрагментарні аграрні реформування не дають бажаних соціально-економічних результатів. Державні органи управління часто не в змозі повною мірою забезпечити належний контроль за проведенням аграрної реформи та стратегічним розвитком аграрного виробництва.

Щоб стабілізувати аграрну діяльність і нарощувати темпи її розвитку, об´єктивною необхідним є проведення подальших наукових розробок та практичне здійснення стратегічного управління сільськогосподарським виробництвом, розробка стратегії розвитку аграрної сфери на всіх рівнях: державному, регіональному, локальному. Це сприятиме зміцненню продовольчої безпеки держави в умовах поглиблення світових інтеграційних процесів.

Необхідно вказати, що визначальною проблемою для аграрної сфери економіки України є відсутність чітких стратегічних і тактичних пріоритетів розвитку галузей АПК. Проблема формування стратегії й тактики надто об´ємна та дискусійна, вона не може обмежуватися лише науковим аналізом міжнародних стандартів і поглядів, а ще гірше — копіюванням неадаптованих механізмів до вітчизняних реалій господарювання. Все це обумовлює актуальність монографічного дослідження І.В.Кушніра, що присвячене розв´язанню вказаних важливих проблем.

У розділі "Теоретичні та методологічні засади стратегії розвитку продовольчої складової АПК України в умовах світової інтеграції" автором визначено категорійний апарат стратегічного планування сільськогосподарських галузей, обґрунтовано методологію стратегічного планування розвитку продовольчої сфери АПК, враховуючи тенденції світової інтеграції національного сільського господарства, його регіональних і галузевих ланок.

У другому розділі "Стан і перспективи сільськогосподарського виробництва на шляху забезпечення населення продовольством" здійснена апробація теоретичних та методологічних напрацювань автора у розрізі основних продовольчих підкомплексів, визначено резерви підвищення ефективності їх складників, конкурентоспроможності аграрних підприємств, галузей, продукції, висвітлено проблеми аграрної сфери при вступі до СОТ і шляхи їх розв´язання.

У третьому розділі "Основні стратегічні напрями покращення ресурсного забезпечення виробництва та переробки сільськогосподарської продукції" розглянуто ефективність ресурсного забезпечення та енергозбереження розвитку продовольчих підкомплексів. Значну увагу приділено проблемним питанням удосконалення використання земельних, матеріально-технічних, трудових ресурсів. Обґрунтовано слушні пропозиції щодо забезпечення енергетичної безпеки сільського господарства шляхом розвитку виробництва біопалива. Фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств висвітлено в аспектах державної підтримки та організації комерційного кредитування.

У четвертому розділі "Стратегія удосконалення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств" визначені стратегічні напрями діяльності виробників і трейдерів по реалізації сільськогосподарської продукції на світових ринках та запропоновано організаційно-економічний механізм їх реалізації.

У цілому, монографія І.В.Кушніра має практичну й наукову цінність, що, насамперед, полягає в розробці, обґрунтуванні та апробації методології стратегічного аналізу і управління розвитку виробництва й переробки сільськогосподарської продукції в Україні за умов її світової інтеграції.