загрузка...

У Всеукраїнському конгресі вчених економістів-аграрників

На виконання рішення Десятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 10 жовтня 2008 року на базі Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук було проведено теоретичний семінар „Наукові основи економічного розвитку аграрного виробництва України в умовах глобалізації суспільства", присвячений теоретичним надбанням академіка Івана Іларіоновича Лукінова та їх значенню в розвитку аграрного виробництва України.

Відкрив семінар з доповіддю „Перспективи розвитку аграрної економіки України у світлі наукової спадщини І.І. Лукінова" доктор економічних наук, професор, академік УААН, Герой України, директор ННЦ „Інститут аграрної економіки" УААН П.Т. Саблук.

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, як зазначив Петро Трохимович, глобалізаційні процеси, новітні технології в менеджменті зумовлюють перерозподіл фінансових потоків з одних сфер, що стали традиційними для людства, в інші — більш сучасні й динамічні. Акценти зміщуються зі сфери виробництва у сферу обслуговування. У суспільних відносинах сільськогосподарське виробництво відходить на другий план. У цій ситуації академік І.І. Лукінов вбачав єдино правильний орієнтир для аграрної політики держави в площині забезпечення внутрішньогосподарської дохідності та нагромаджень на відтворювальному рівні.

У зв´язку з цим вирішальну роль в одержанні суб´єктами господарювання доходів відіграють створювані державою умови економічної діяльності. Передусім це утвердження національної ідеї, змістом якої є створення постіндустріальної моделі розвитку аграрного сектору економіки шляхом об´єднання капіталу землі з капіталом індустрії і забезпечення функціонування його (об´єднаного капіталу) на високоприбутковому рівні завдяки застосуванню прогресивних та інформаційних технологій і вирішення на цій основі питань соціуму і розвитку сільських територій.

Б.Й. Пасхавер, доктор економічних наук, професор, академік УААН, головний науковий співробітник ДУ „Інститут економіки і прогнозування" НАН України, виступив з доповіддю „Творческое наследие академика И.И. Лукинова в сфере аграрного ценообразования и современные аспекты проблемы". Доповідач відмітив, що питання теорії і практики ціноутворення як в макроекономічному, так і в аграрно-галузевому планах займали центральне місце в науковій і державній діяльності І.І. Лукінова. Цій темі була присвячена його докторська дисертація, ідеї якої потім знайшли відображення в монографії „Ценообразование и рентабельность производства сельскохозяйственных продуктов", що вийшла друком у 1964 році. Подальші багаторічні дослідження цієї проблеми, її загальнометодологічних аспектів узагальнені у фундаментальній роботі „Воспроизводство и цены", що вийшла у світ в 1977 році. Значна увага питанням ціноутворення приділяється і в останніх роботах академіка 1.1. Лукінова, зокрема в книзі про економічні трансформації кінця ХХ століття, де аналізуються наслідки гіперінфляції, ступінь порушення цінового паритету в АПК, а також подана формула для розрахунку необхідної відтво-рювальної ціни продукції аграрного товаровиробника.

М.Я. Дем´яненко, доктор економічних наук, професор, академік УААН, заступник директора ННЦ „Інститут аграрної економіки" виступив із співдоповіддю „Фінансова складова у дослідженнях академіка Лукінова 1.1.", у якій наукову діяльність вченого умовно поділив на два періоди (етапи). Перший період, який охоплює 1960-1990 рр., коли відбувалося в основному становлення фінансових відносин у сільському господарстві, характерний тим, що Іван Іларіонович брав безпосередню участь у здійсненні реформ в аграрному секторі, а по окремих з них був їх ідеологом. Другий період, починаючи з 1990 року і до кінця свого життя, характеризується тим, що в силу об´єктивних причин Іван Іларіонович уже не брав активної участі у реформуванні аграрного сектора, не мав впливу на його здійснення, хоча наукове дослідження з цієї проблематики не припиняв.

І.В. Прокопа, доктор економічних наук, член-кореспондент УААН, головний науковий співробітник ДУ „Інститут економіки і прогнозування" НАН України зробив доповідь на тему „Роль академіка 1.1. Лукінова у становленні наукового напряму досліджень і розв´язанні проблем соціально-економічного розвитку села". Доповідач відмітив, що глибоко опрацьовуючи проблематику еквівалентності обміну між промисловою і аграрною сферами, містом і селом, І.І. Лукінов незмінно (і стосовно до умов функціонування економіки за різних суспільно-політичних систем) доводив необхідність отримання сільським господарством такого доходу, який забезпечував би розширене відтворення усіх елементів його продуктивних сил: родючості землі, матеріальних засобів виробництва і, звичайно ж, робочої сили.

Академік В.В. Юрчишин відмітив, що Лукіновські читання — це не тільки, а, ймовірно, навіть не стільки вшанування добре знаного з найкращих сторін не лише в нашій країні, а й за її межами, видатного вітчизняного економіста. їх слід розглядати як ще одну можливість всебічного пізнання його наукової самобутності, величі та неповторності. Він залишив нам не тільки невимірно велику наукову спадщину, до пізнання якої робимо перші кроки, а й школу набуття нових знань, їх примноження і практичного втілення. Школу, базовану на найсучаснішій методології, відповідальності науковця перед собою, наукою і країною, школу відстоювання наукових переконань навіть тоді, коли вони не всім подобаються.

Доцент Житомирського національного агроекологічного університету М.Г. Вергун звернув увагу на громадську діяльність І.І. Лукінова як депутата Верховної Ради УРСР 10 і 11 скликань. Він чесно і добросовісно служив народу, своєчасно давав відповіді на листи, заяви, скарги трудящих, звернення виборців та посадових осіб. Завдяки співпраці з керівниками, спеціалістами і трудівниками села сприяв вирішенню соціальних проблем села, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, на семінарі виступили інші вчені економісти, зокрема: К.А. Пріб, Г.М. Підлісецький, М.І. Толкач, О.Г. Шпикуляк, Л.С. Боденчук, І.В. Охріменко, О.А. Корчинська, Г.М. Калетник, Р.П. Саблук.