Наукові дослідження молодих вчених Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України

ДЕРЕЦЬ В.

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України є провідною науково-дослідною юридичною установою України. Значна частина його працівників — молоді науковці, які здійснюють науковий пошук у сфері пріоритетних досліджень з найбільш актуальних питань у різних галузях права, які проводяться на базі відділів Інституту.

Відділ теорії держави і права. Права людини та громадянина в країнах романо-германського правового блоку та особливості їх реалізації в Україні, проблеми реалізації прав особи в контексті принципу верховенства права, співвідношення нормативно-правового і прецедентно-правового засад в романо-германській та англосаксонській правових системах, тендерні паритети в умовах трансформації суспільства досліджує В. Васецький — (науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Здійснювані ним дослідження сприяють, зокрема, удосконаленню інституту юридичної відповідальності держави перед особою.

Питання, пов´язані з правовою свідомістю та її впливом на розвиток правової системи України, а також питання, присвячені правовій культурі та деформації правосвідомості, розглядає В. Демічева (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук).

Коло наукових інтересів О. Стрельцової (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук) — джерела права європейських міждержавних об´єднань інтеграційного типу. Науковець вивчає джерела права у безпосередньому зв´язку з процесами правоутворення.

Відділ історико-правових досліджень. А. Іванова (науковий співробітник, кандидат юридичних наук) досліджує теоретико-методологічні проблеми історії українського права, зокрема проблему періодизації, а також проблеми розвитку української держави періоду національно-визвольних змагань 1917-1922 pp.

Відділ конституційного права та місцевого самоврядування. О. Батанов (старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук) аналізує генезис становлення наукових знань про муніципальну владу у вітчизняній та зарубіжній політико-правовій думці, особливості конституційно-правової природи муніципальної влади як інституту сучасного конституційного права.

Теоретичним та практичним проблемам конституційно-правової відповідальності, генезису становлення та розвитку теорії конституційного делікту та конституційно-деліктного законодавства в Україні приділяє увагу Н. Батанова (науковий співробітник, кандидат юридичних наук). У її працях вперше у вітчизняній науці комплексно проаналізовано особливості елементів юридичного складу конституційного делікту, проведена класифікація конституційних деліктів.

О. Семчик (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук) займається дослідженням правової природи держави як суб´єкта фінансового права з позицій розвитку сучасного фінансового права. Предметом її наукового пошуку є також вивчення проблем правового регулю-вання інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та розробка пропозицій щодо їх вирішення в контексті євроінтеграційних процесів.

Громадянство України як конституційно-правовий інститут досліджує М. Суржинський (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук).

Відділ проблем державного управління та адміністративного права. Н. Хорощак (науковий співробітник, кандидат юридичних наук) аналізує інститут адміністративної відповідальності. Нею зроблено спробу виробити сучасне бачення адміністративних стягнень у системі адміністративно-правових санкцій, оскільки традиційний розгляд адміністративних стягнень лише крізь призму адміністративної відповідальності зумовив певну однобічність в їх визначенні як правової категорії.

Питання судового захисту прав і свобод громадян у сфері державного управління є напрямом наукових досліджень Ю. Педька (науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Ним визначено юрисдикційну природу адміністративної юстиції, яка передбачає, що справи адміністративної юрисдикції вирішуються згідно з правилами судово-адміністративного процесу (адміністративного судочинства) у судах спеціальної юрисдикції — адміністративних судах.

Проблематикою організації системи органів виконавчої влади, удосконаленням правового регулювання управлінських відносин у цій системі займається В. Дерець (науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Від належного правового регулювання управлінських відносин залежить стан функціонування у цілому виконавчої гілки влади. Дослідженнями, зокрема, доведено існування у системі органів виконавчої влади відносно самостійного виду відносин, для яких характерний зворотний вплив нижчого органу на орган вищого рівня, що є підставою для виокремлення так званих реординаційних відносин.

Питаннями доктринального тлумачення європейських стандартів і принципів, проблемами їх запровадження у національному законодавстві займається А. Пухтецька (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Органи виконавчої влади, їх посадові особи повинні, на переконання А. Пухтецької, зважати не лише на адміністративно-правовий статус людини і громадянина, закріплений у національному законодавстві, а й на положення відповідних міжнародно-правових актів, і особливо — на європейські стандарти і принципи адміністративного права та належного урядування.

Відділ аграрного, земельного та екологічного права. Д. Бусуйок (науковий співробітник, кандидат юридичних наук) проведено дослідження правових засад обмежень права на землю в Україні за умов впровадження законів ринкової економіки в механізм правового регулювання земельних відносин. Вона узагальнила дослідження обмежень права на землю на відповідних етапах розвитку права, провела класифікацію обмежень прав на землю, проаналізувала правові підстави та способи встановлення обмежень.

Правове регулювання використання та охорони природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України досліджує О. Чорноус (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Вона теоретично обґрунтувала правовий режим природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України як комплексний природний об´єкт, що досліджується у галузі екологічного права.

О. Федоровська (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук) вивчає правове забезпечення громадського екологічного контролю в Україні. Вона проаналізувала його правову природу та механізми правового забезпечення, визначила його функції, мету, завдання, об´єкт, суб´єкти та види; дослідила правове регулювання діяльності громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських природоохоронних організацій у законодавстві України й інших держав.

Відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою. Праці С. Прилуцького (науковий співробітник, кандидат юридичних наук) присвячені дослідженню правового становища носіїв судової влади. Він аналізує основні структурні елементи правового статусу судді, досліджує проблеми кадрового забезпечення судової влади, виокремлює критерії кандидатського цензу, висловлює пропозиції з удосконалення національного законодавства щодо статусу судді, формування суддівського корпусу.

Кримінально-правову охорону моральності в Україні вивчає А. Виговсь-ка (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук), зокрема питання діяльності органів кримінальної юстиції щодо протидії злочинам проти моральності, вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері, а також порівняння КК України із відповідним кримінальним законодавством зарубіжних країн; висловлює пропозиції щодо внесення змін до відповідних статей КК України.

Реалізацію права потерпілої особи на компенсацію шкоди, завданої злочином, компенсацію моральної шкоди в кримінальному судочинстві України, проблеми та перспективи формування відновного правосуддя в Україні, практичні та законодавчі проблеми застосування запобіжного заходу взяття під варту досліджує М. Сіроткіна (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук).

Кримінально-правову охорону прав інтелектуальної власності, правове регулювання авторського договору, відкриті форми інтелектуальної власності тощо розглядає А. Нерсесян (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук). На його переконання, предметом усіх злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності, є виключно майнові права інтелектуальної власності.

Проблематикою кримінально-правової охорони правосуддя від незаконних діянь судді як спеціального суб´єкта злочину займається С. Дідик (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Він аналізує особливості конструкцій та елементів складів злочинів проти правосуддя, що вчиняються суддею як спеціальним суб´єктом злочину, а також проблеми протидії хабарництву суддів засобами кримінальної юстиції.

Коло наукових інтересів В. Кубальського (молодший науковий співробітник, кандидат юридичних наук) — кримінально-правові проблеми протидії тероризму, обмеження прав і свобод людини і громадянина в умовах протидії тероризму, проблеми забезпечення національної безпеки.

Відділ міжнародного права та порівняльного правознавства. О. Кресіним (старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, доцент) відтворено основні етапи розвитку порівняльного правознавства у країнах Європи та Америки, розроблено його періодизацію, проаналізовано доробок основних наукових компаративістських шкіл ХІХ-ХХ ст. Ним видано перший в Україні довідник спеціалізованих центрів дослідження порівняльного правознавства та викладання цієї дисципліни. За його ініціативи створюється комплекс довідкової, монографічної, навчально-методичної літератури з порівняльного правознавства.

Дослідженням історії та актуальних питань міжнародного права, розвитку вітчизняної науки міжнародного права займається К. Савчук (старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук). Ряд його праць присвячено науковій спадщині академіка В. Грабаря, відтворено його повну наукову біографію. Проаналізовано погляди вченого на час виникнення міжнародного права, середньовічну доктрину міжнародного права, історію російської та української науки міжнародного права.

Статус всесвітньої культурної і природної спадщини в міжнародному праві досліджує О. Мельничук (науковий співробітник, кандидат юридичних наук), зокрема, співвідношення концепції загальної спадщини людства та концепції всесвітньої культурної і природної спадщини людства. Значна увага приділяється аналізу міжнародно-правових відносин між державами — учасницями Конвенції ЮНЕ-СКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 р. та конвенційними органами. Нею проведено аналіз імплементації міжнародно-правових норм у сфері охорони об´єктів всесвітньої спадщини в національне право держав, у тому числі й України; досліджуються також міжнародно-правові відносини, що виникають у зв´язку з укладенням Міжнародної конвенції ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини 2003 р. (вірування, обряди, традиції, ремесла тощо).

О. Переверзєва (науковий співробітник, кандидат юридичних наук) аналізує правову природу міжнародного комерційного арбітражу з вирішення спорів у сфері торговельного мореплавства. Вона обґрунтовує шляхи еволюції міжнародного комерційного арбітражу та висловлює пропозиції щодо удосконалення вітчизняного механізму захисту законних прав та інтересів учасників морегосподарських відносин.

Прикладною та порівняльною політологією, зокрема, питаннями застосування виборчих технологій, демократизації суспільства, врегулювання політичних конфліктів, функціонування політичної опозиції займається О. Кукуруз (молодший науковий співробітник Центру юридичних енциклопедичних видань, кандидат політичних наук). Значна частина її праць присвячена порівняльному аналізу політичної опозиції в Україні та Польщі. Вона визначила критерії, за якими політичну силу можна вважати політичною опозицією.

Відділ правових проблем політології. О. Стойко (молодший науковий співробітник, кандидат політичних наук) досліджує проблеми, що перебувають на стику кількох наук (політології, права, державного управління, економіки, міжнародних відносин) із застосуванням порівняльних методів (як правило, це географічний аспект — європейський континент, країни колишнього СРСР). О. Стойко значну увагу приділяє реформуванню політико-владних відносин у перехідних суспільствах, зокрема, в Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині.

В. Явір (молодший науковий співробітник, кандидат політичних наук) вивчає еволюцію ксенофобії від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника, здійснює порівняльний аналіз тенденцій зростання ксенофобії в Україні та світі. Особливу увагу приділено аналізу конкретних проявів ксенофобії: від етнофобії до різновидів політичної ксенофобії, а також вивченню динаміки та особливостей антисемітизму; визначено правові засади та політичні механізми протидії усім видам ксенофобії.